Хто одружився на Bárbara de Celje?

Bárbara de Celje ou Bárbara de Cilli (em esloveno: Barbara Celjska; Celje, ca. 1390 — Mělník, 11 de julho de 1451) foi esposa do imperador Sigismundo tornando-se assim Imperatriz.

Através do casamento também se tornou Rainha Consorte da Hungria e da Boémia. Acabou por receber a alcunha de "Messalina da Germânia" pelas suas intrigas políticas, a sua participação foi fundamental na criação da Ordem do Dragão Bárbara também serviu como regente da Hungria aquando da ausência do marido.

Сигізму́нд I Люксембу́рг (лат. Sigismundus; 15 лютого 1368(13680215) — 9 грудня 1437) — імператор Священної Римської імперії (1433—1437). Король Угорщини (1387—1437) і Богемії (1419—1421, 1436—1437). Маркграф Бранденбурзький (1378—1388, 1411—1415). Останній представник чоловічої лінії німецького Люксембурзького дому. Народився у Нюрнберзі, Німеччина. Син Карла IV, імператора Священної Римської імперії, та Єлизавети Померанської. 1385 року одружився з угорською королевою Марією, завдяки чому через 2 роки здобув угорську корону. 1396 року організував Нікопольський хрестовий похід, який розбили Османи. У 1402—1403 роках воював проти рідного брата, богемського короля Венцеслава IV, претедуючи на його корону. 1408 року заснував Орден Дракона для боротьби з турками. Поступово заволодів тронами Хорватії, Німеччини та Богемії. Сприяв проведенню Констанцького собору в 1414—1418 роках, який завершив розкол папства і призвів до Гуситських воєн. 1429 року взяв участь у Луцькому з'їзді. Помер у Зноймо, Богемія. Похований у Новограді, Угорщина. Його спадок перейшов до Фрідріха III з Габсбурзького дому.

Сигізму́нд I Люксембу́рг (лат. Sigismundus; 15 лютого 1368(13680215) — 9 грудня 1437) — імператор Священної Римської імперії (1433—1437). Король Угорщини (1387—1437) і Богемії (1419—1421, 1436—1437). Маркграф Бранденбурзький (1378—1388, 1411—1415). Останній представник чоловічої лінії німецького Люксембурзького дому. Народився у Нюрнберзі, Німеччина. Син Карла IV, імператора Священної Римської імперії, та Єлизавети Померанської. 1385 року одружився з угорською королевою Марією, завдяки чому через 2 роки здобув угорську корону. 1396 року організував Нікопольський хрестовий похід, який розбили Османи. У 1402—1403 роках воював проти рідного брата, богемського короля Венцеслава IV, претедуючи на його корону. 1408 року заснував Орден Дракона для боротьби з турками. Поступово заволодів тронами Хорватії, Німеччини та Богемії. Сприяв проведенню Констанцького собору в 1414—1418 роках, який завершив розкол папства і призвів до Гуситських воєн. 1429 року взяв участь у Луцькому з'їзді. Помер у Зноймо, Богемія. Похований у Новограді, Угорщина. Його спадок перейшов до Фрідріха III з Габсбурзького дому.