Хто одружився на Ізяслав Ярославич?

Ізясла́в Яросла́вич (у хрещенні Дмитро; д.-рус. Изѧславь Ӕрославичь; 1024(1024) — 3 жовтня 1078) — руський князь із династії Рюриковичів. Великий князь Київський (1054—1068, 1069—1073, 1077—1078). Князь турівський (1042—1052) і новгородський (1052—1054). Третій син Великого князя Київського Ярослава Мудрого. Зять польського короля Мешка ІІ (з 1043). За батьковим заповітом отримав Київ, а також Новгородську, Турівську і Деревлянську землі. Разом з братами — чернігівським князем Святославом і переяславським князем Всеволодом — утворив тріумвірат, що правив Руссю близько 20 років.

1066 року розбив полоцького князя Всеслава, що претендував на Новгород; 1067 року ув'язнив його у Києві. 1068 року разом із братами зазнав поразки від половців на річці Альта. Внаслідок повстання киян утік до Польщі, після чого повсталі передали місто Всеславу. 1069 року повернув собі Київ за допомоги польського війська Болеслава ІІ. 1073 року вигнаний зі столиці своїм братом Святославом за підтримки Всеволода. Безуспішно шукав допомоги в Польщі та Німеччині. Зблизився із римським папою Григорієм VII, який називав його «королем Русі» і коронував у Римі його сина Ярополка та надав останньому лен святого престолу Руське королівство. Повернувся до Києва після смерті Святослава. Загинув у битві на Ніжатиній ниві, допомагаючи Всеволодові відстояти Чернігівське князівство від претендентів.

Гертруда (Ґертруда) Польська (Олена, Олісава; пол. Gertruda Mieszkówna; 16 березня 1025 — близько 1086 або 4 січня 1108) — польська принцеса, дочка короля Польщі Мешка II В'ялого і Рикси Лотаринзької, дружина великого князя Київського Ізяслава Ярославича. Прямий нащадок Римських імператорів. Як авторка молитов латинською мовою, записаних у її ілюмінованому Кодексі (відомому як Молитовник Гертруди), — найдавніша з польських письменників, відомих на ім'я.

Після одруження з Ізяславом Ярославичем залишилася католичкою.