Хто одружився на Elsa Einstein?

Elsa Einstein (18 January 1876 – 20 December 1936) was the second wife and cousin of Albert Einstein. Their mothers were sisters, thus making them maternal first cousins. The couple were also paternal second cousins (i.e. their fathers were first cousins). Born an Einstein, Elsa gave up the name when she took the surname of her first husband, Max Löwenthal; she and her daughters reverted to her maiden name after Elsa and Löwenthal's 1908 divorce.

Альбе́рт Ейнштейн (також А́льберт А́йнштайн, нім. Albert Einstein [ˈalbɐt ˈaɪ̯nʃtaɪ̯n], англ. Albert Einstein ['ælbət ˈʌɪnstʌɪn]; 14 березня 1879, Ульм, королівство Вюртемберг, Німецька імперія — 18 квітня 1955, Принстон, штат Нью-Джерсі, США) — американський, німецький та швейцарський фізик-теоретик єврейського походження, один із найвизначніших науковців XX століття, творець теорії відносності та один із творців квантової механіки. Його формулу еквівалентності маси й енергії E = mc², яка випливає зі спеціальної теорії відносності, вважають «найвідомішим рівнянням у світі». Лауреат Нобелівської премії з фізики (1921) за «заслуги в галузі теоретичної фізики, і зокрема за відкриття закону фотоелектричного ефекту».

Народившись у Німецькій імперії, Ейнштейн у 1895 році переїхав до Швейцарії, а наступного року відмовився від свого німецького громадянства (як підданий Королівства Вюртемберг). 1897 року, 17-річним, він вступив на викладацьку програму математики й фізики у Цюрихську вищу технічну школу, яку закінчив 1900 року. Наступного року отримав громадянство Швейцарії, яке зберіг до кінця життя, а згодом влаштувався на постійну роботу до Швейцарського патентного бюро в Берні. 1905 року він захистив докторську дисертацію в Цюрихському університеті. 1914 року переїхав до Берліна, приєднавшись до Прусської академії наук та Берлінського університету, а в 1917 році очолив Інститут фізики кайзера Вільгельма. Того ж року він знову отримав німецьке громадянство, цього разу як підданий Прусського королівства. Коли 1933 року до влади в Німеччині прийшли нацисти, Ейнштейн перебував за кордоном і, остерігаючись нацистських переслідувань євреїв, не став повертатись в Німеччину й оселився в США. 1933 року він відмовився від німецького паспорта, а 1940 року отримав громадянство США. Напередодні Другої світової війни він підписав лист до президента Франкліна Рузвельта, в якому попереджав про можливу ядерну програму Німеччини й рекомендував США розпочати аналогічні дослідження.

У 1905 році, який іноді називають його «роком чудес», він опублікував чотири революційні статті. У них він виклав теорію фотоефекту, пояснив Броунівський рух, сформулював спеціальну теорію відносності та довів, що за її припущень маса й енергія еквівалентні. 1915 року він запропонував загальну теорію відносності, яка поширювала його систему механіки на випадок прискорених рухів і гравітації. Наступного року він опублікував космологічну роботу, в якій виклав наслідки загальної теорії відносності для моделювання структури та еволюції Всесвіту в цілому. 1917 року Ейнштейн опублікував статтю, в якій ввів поняття спонтанного випромінювання й індукованого випромінювання, — останнє стало основою роботи лазерів і мазерів. Ця праця також містила багато ідей, які стали основою для подальшого розвитку фізики, зокрема квантової електродинаміки та квантової оптики.

У середині своєї кар'єри Ейнштейн зробив значний внесок у статистичну механіку та квантову теорію. Особливо важливими були його праці з квантової фізики випромінювання, де він описував світло як потік частинок, згодом названих фотонами. Разом із фізиком Шатьєндраатом Бозе він заклав підґрунтя для статистики Бозе — Ейнштейна. Протягом останніх років своєї наукової діяльності Ейнштейн працював над двома напрямами, які зрештою виявилися безуспішними. По-перше, він виступав проти ймовірнісної природи квантової теорії, вважаючи, що «Бог не грає в кості». По-друге, він намагався створити єдину теорію поля, узагальнивши свою геометричну теорію гравітації на випадок електромагнетизму. У результаті він поступово віддалився від основного напряму розвитку сучасної фізики.

За свої наукові відкриття Ейнштейн набув всесвітньої слави, особливо після того, як Еддінгтон у 1919 році під час сонячного затемнення експериментального виміряв передбачене Ейнштейном гравітаційне лінзування. Разом із іншими видатними науковцями, брав участь у роботі Міжнародного комітету з інтелектуального співробітництва при Лізі Націй. Сприяв еміграції науковців з нацистської Німеччини. Підписаний ним лист Ейнштейна — Сіларда сприяв початку досліджень ядерної зброї в США та започаткуванню Мангеттенського проєкту. Образ Ейнштейна послужив натхненням для численних образів науковців у різноманітних мистецьких творах. Журнал «Тайм» обрав Ейнштейна людиною ХХ століття.