Хто одружився на Hedda Eulenberg?

Hedda Eulenberg, née Hedda Maase le 6 mars 1876 à Meiderich, quartier de Duisbourg et morte le 13 septembre 1960 à Kaiserswerth, est une écrivaine et traductrice allemande.

Артур Меллер ван ден Брук (нім. Arthur Moeller van den Bruck; 26 квітня 1876 — 30 травня 1925) — німецький історик, критик, один із чільних представників Консервативної революції. У 1923 році написав книгу «Третя імперія» («Третій Рейх»), назву якої взяли націонал-соціалісти для іменування своєї держави.

На початку сторіччя він виїхав у Францію, щоб не служити в армії, і повернувся в країну перед Першою світовою війною. Під час перебування за кордоном написав 8-томну працю про історію німецького народу «Німці», а в 1914 році відредагував перше німецьке видання творів Федора Достоєвського. У післявоєнний період Меллер міркував над політичним розв'язанням проблеми «культурної вбогості» Німеччини.

Він уважав західну цивілізацію руйнівною для справжньої культури й закликав до відродження нового германського духу для порятунку країни від погроз сучасного індустріального суспільства. Емоційно неврівноважений і зневірений у пошуках позитивного початку в німецькій історії, він наклав на себе руки.

Нацисти не вважали його своїм предтечею, але багато Меллерових ідей сприйняла націонал-соціалістська ідеологія.

Herbert Eulenberg, né le 25 janvier 1876 à Mülheim, quartier de Cologne, mort le 4 septembre 1949 à Kaiserswerth, est un écrivain allemand.

Herbert Eulenberg fait partie, dans les années 1920, des auteurs les plus renommés de la scène dramatique allemande. Il a publié des articles sur la littérature, le théâtre, la musique dans de nombreux journaux et revues d'Allemagne et d'Autriche et s'est distingué à la tête d'une maison d'édition. En 1911, il publie Lettre d'un père de notre temps dans la revue PAN. À cette époque, il reçoit de nombreux prix: le Volks-Schiller-Preis, le prix Peter Wilhelm Müller-Stiftung et le Wiener Volksschillerpreis. En 1919, il fonde à Düsseldorf, avec Arthur Kaufmann et Adolf Uzarski, l'association d'artistes modernistes Das Junge Rheinland (La Jeune Rhénanie). En 1923, il entame une série de conférences aux États-Unis et parle des « premiers pas allemands après Einstein » à l'université Columbia.

Il était en contact continu avec des personnalités de la vie culturelle allemande de cette époque d'avant-guerre comme Hermann Hesse, Thomas Mann, Stefan Zweig, Hanns Heinz Ewers, Frank Wedekind, Gerhart Hauptmann, Lulu von Strauß und Torney (de), Felix Hollaender, Else Lasker-Schüler, Erich Mühsam, Peter Hille (de), John Henry Mackay, Herwarth Walden, Emil Ludwig, Franz Werfel, Wilhelm Schmidtbonn (de), Johanna Ey, et autres.

Sous le régime nazi, les drames d'Eulenberg sont interdits, ses livres ne peuvent plus être imprimés ni vendus. Pendant la guerre, il publie de courts textes dans le quotidien de Düsseldorf Der Mittag sous le pseudonyme de « Siebenkäs », « Lynkeus » ou « Der lächelnde Zuschauer » (« Le Spectateur souriant »).

Après 1945, Eulenberg collabore à de nombreuses revues et à la scène mondiale. De nombreux honneurs lui sont alors accordés. En 1946, il devient citoyen d'honneur de la ville de Düsseldorf. En 1948, il reçoit le prix Heinrich Heine de la ville de Hambourg pour sa biographie de Heine et le prix national de la République démocratique allemande, et il devient docteur honoris causa de l'université de Bonn. Il meurt le 4 septembre 1949 dans sa maison « Haus Freiheit » des suites d'un accident.