Хто одружився на Фрідріх-Вільгельм Кеттлер?

Фрі́дріх-Вільге́льм фон Ке́ттлер (нім. Friedrich Wilhelm von Kettler; 19 липня 1692(16920719) — 21 січня 1711) — герцог Курляндії і Семигалії (1698—1711). Представник німецької династії Кеттлерів. Син Фрідріха-Казимира Кеттлера та бранденбурзької принцеси Єлизавети-Софії Гогенцоллерн. Імперський князь. Успадкував герцогський трон у 5-річному віці. Перебував під опікою регентів: матері Єлизавети-Софії і дядька Фердинанда. Разом із матір'ю і сестрами покинув Курляндію, жив і виховувався у Пруссії під патронатом прусського короля Фрідріха І (1701—1709). Випускник Ерлангенської лицарської академії. За домовленостями прусського короля із московським царем Петром І повернувся до Курляндії-Семигалії (1710). Намагався відродити герцогство, розорене Великою Північною війною і чумою. Підтримував союз із Пруссією і Московією. Заснував єдину курляндську нагороду — Орден Визнання. Домовлявся із Меншиковим про вивід московських військ з території герцогства. Одружився у Петербурзі із царівною Анною, небогою Петра І, але раптово помер у російському Кіппінгсофі по дорозі на батьківщину. Похований у Мітавському палаці. Його наступником де-юре був дядько Фердинанд, але фактично герцогством правила дружина Анна, майбутня російська імператриця (з 1730).

А́нна І Іва́нівна (рос. Анна Иоанновна; 28 січня (7 лютого) 1693(16930207) — 17 (28) жовтня 1740) — російська імператриця (1730 —1740), герцогиня Курляндська і Семигальська (1710—1730). Представниця династії Романових. Народилася в Москві. Друга дочка московського царя Івана V і Прасковії Салтикової. Небога царя Петра I. Завдяки домовленостям останнього стала дружиною курляндського герцога Фрідріха-Вільгельма (1710), але овдовіла за пару місяців. Забезпечувала російське панування в Курляндії-Семигалії, якою правила 20 років. Мала тісний зв'язок із курляндськими фаворитом Ернстом-Йоганном фон Біроном. Після смерті Петра II Верховна таємна рада обрала її імператрицею (1730) на певних умовах, що були розірвані після інтронізації. Делегувала державне управління німцям-курляндцям на чолі з Біроном, який створив режим названий «біронівщиною». Ліквідувала українську автономію після смерті гетьмана Данила Апостола (1734). Започаткувала Другу Малоросійську колегію, зорієнтовану на посилення колоніального гніту в Україні. Авторка таємного указу «Про шлюби малоросів». Провела успішну війну проти Османської імперії (1735—1739), приєднала Азов і частину Запорожжя. Жила неодруженою, дітей не мала. Оточувала себе розкошами, коханцями і блазнями. Своїм спадкоємцем призначила малолітнього Івана VI, а регентами — племінницю Анну Леопольдівну та Бірона. Але внаслідок двірцевого перевороту (1741) престол перейшов до дочки Петра I — Єлизавети Петрівни. Померла в Петербурзі, похована у Петропавлівському соборі. Прізвисько — Крива́ва (рос. Кровавая, за жорстокість Канцелярії таємних і розшукових справ).